від початку війни не слухала нової музики. мала на телефоні півтора десятка альбомів, завантажених ще для перельоту на лондон, їх і мусолила весь час, коли була необхідність пересуватись містом. вчора нарешті наважилась подивитись, що там нового. нового небагато, але свіжий crowbar – у саме серденько. зле і сумне

спробувала подивитись рос тіві. я взагалі не фанат інформаційної бульбашки, маю потребу знати, шо там сі коїть у стані ворога, із першоджерел. власне, тому і маю у підписках трошки різного штибу наволочі – щоб тримати себе в тонусі. але рос тіві відверто не осилила, слабачка. хвилин на 20 вистачило. від тої лютої жесті волосся стає дибки та сивіє