в неділю їздили на seven sisters cliffs walk – ходили по отим вапняковим скелям, якими славиться південний берег англії. я цей шлях долала вдруге (перший раз минулого серпня), тож враження трошки нівелювались мінімальністю ефекту неочікуваності (маршрут на кількох ділянках таки незначно відрізнявся), але все одно було хороше. просто хєрачиш і всьо. цей раз справились за 5 годин (на відміну від моїх торішніх 7), ну але я тоді на кожному кроці зупинялась і розчепіривши пащеку фоткала все навколо. а, ну і да, відкрила сезон і традиційно спалила мордяку на сонці

а вчора були у брайтоні. ніяк не можу пригадати, чи я раніше була там два рази, чи один. у будь-якому разі окрім набережної і пари-трійки місць мало що бачила, хз, як так вийшло, але дарма, ну цього разу наверстала. і підсилила на обличчі ефект від севен сістерз

у підсумку за вихідні так відпочила, що ледь вже сьогодні встала і півдня тупила. ну таке, було б чого мені, блять, взагалі жалітись