здається, нарешті догнав пост-дн (це коли сумно, хоч вдавись, жизнь пройшла, літо пройшло), помножений на пиздець загальний. наймоторошніше очікування осені в моєму житті. таке шось, наче тре виблювать каністру в‘язкого желатину

п.с. компенсувала настрій зажором -_-