рандомне

я чую, як літо помалу (насправді стрімголов) відвертається від нас і , похрумкуючи жовтіючим усим, пензлює собі в сторону австралії

минулих вихідних їздили у сент олбанс. виявляється, я за всі попередні рази так і не була всередині собору, нарешті от. він охуєнний просто

перестала будувати плани більш ніж на два тижні, та й то по роботі