слава Україні! з Днем Незалежності, кохана! я сьогодні багато читала гарних, глибоких, влучних, іноді пафосних слів, сама я краще не скажу, тож і не буду. просто скажу, що цього року зі зрозумілих причин цей день відчувається по-особливому, до сліз

я таки приїхала у село, на три дні. нуок, не село, а маленьке містечко. і тут концентрація жовто-блакитних прапорів на квадратний метр просто зашкалює, ще й з нагоди Дня Незалежності був івент у ком‘юніті центрі на підтримку українців, що проживають у цих місцях. а ще моя хостес, у якої я хату знімаю, привітала мене (гугло-перекладачем, але все ж!), коли дізналась, що я з України і у нас сьогодні такий день. я взагалі не перестаю розчулюватись тим, як моцно британія саппортить нас. особливо пам‘ятаю одного чолов‘ягу, якого ми бачили тупо на ВСІХ мітингах – він постійно стояв із дуже крутими плакатами. якось соромились познайомитись весь час, мабуть, таки наступного разу треба буде

у селі добре, трохи згоріла, поки гуляла поміж вівців полями до розвалин якогось замку, ще у центрі мобільний інтернет – дупа, а так все інше поки найс