темніє рано, холодає – вже не полежати на травичці під моїм деревом. ненавиджу цю осінь, бо вона є вісником дуже хуйової для нас зими

їбуча русня сі не вспокоїть, тривожно пиздець

зате вимушено-тимчасові батьки мого кошеняти повернулись із відпустки домів, і кошеня було досхочу обласкане і поняшкане. господи, як мене плющить від думки, що я цю дитину, з котрою прожила 13 років, можу більше ніколи не побачити..