порто моніз – одне з найкрасивіших місць, де мене було. як з картинки. особливо гарно тут тим, шо не сезон, така спокійна пустельність.. проїжджі туристичні тури в основному зупиняються ненадовго, з перманентно проживаючих – півтори каліки, та й по тому. з іншого боку, видно, що персонал трошки дратівливий, бо клієнта ніт, а робити тре. взагалі ця пустельність заворожує, я надто обожнюю “ланголʼєрів”, мабуть
а ще в мене за вікном натурально видно і чутно океан! він тут дуже бурхливий і ще більше бірюзовий

до речі, спробувала найпопулярнішого мадейрівського пива ‘coral’ (власне це тут, схоже, єдине пиво на всьому острові, я вчора у фуншалі заледве один-єдиний крафтовий паб намутила). такоє, оболонь. є ще якесь super bock, теж оболонь, тільки вже загальнопортугальська. але то я пробувать не хочу. бо є ‘dois corvos’ – лібасонський крафт, у який я прямо закохалась